Була в дорозі я - звичайная подія:
Вокзал, автобус, напрямок, маршрут.
Людей багато скрізь, у кожного є мрія,
Цікаво, про що думає всяк тут?
Люблю, нераз, довкола наблюдати
За гомоном веселим дітлахів.
Тут можна погляд радості й журби спіймати,
Обійми друзів, лютість ворогів.
У когось у очах іскринка щастя,
До когось смуток й розпач надійшов,
По комусь видно - пережив ненастя,
А хтось щасливий весело пішов.
Хтось безтурботний, хтось мов щось шукає,
Байдужість в кОмусь, в комусь доброта.
Що в серці в них, хто в ньому проживає,
Чи місце там знайшлося для Христа?
Й сьогодні я вдивлялася в обличчя,
"Скажи, Христос, щось для мого життя".
Тихенько вітер повівав на віття
Поотдаль рослого міцного деревця.
І ось у раз, о що це перед мною? -
Я звиклась тут до мирного життя,
А хтось давно зустрівшись із війною,
Кидав рідню, своїх і дім отця.
Платформа, людно...два брати обнявшись
З словом останнім направлялись в путь,
Не плакали, та як вони прощались!..
Чи ще побачаться - не в силі це збагнуть.
Обійми міцні, братнії обійми,
О, скільки в них і горя й теплоти...
Не будьмо збайдужнілими, не стіймо,
Несім до Бога за мир молитви!
Вони стояли, мало говорили,
В невідані курили цигарки.
Ще бачились та вже вони тужили,
Бо мить іще й розійдуться шляхи.
Час надійшов, автобус вирушає,
Слова останні линуть із груді,
Бо ось розлука, брат брата кидає,
Так важко-важко в кожного в душі.
І проводир до іншого промовив, -
О, скільки болі і любві в словах!
Він владно так до братика промовив,
А очі потуманіли в сльозах.
"Усе, братан, давай, пора, автобус,
Одне прошу тримайся там, живи.
Ти ради нас, о виживи, мій брате,
Одне лише, одне прошу - прийди."
Міцні обійми, чоловічі руки,
Обоє сильні, двоє молоді,
А всерці їх уже багато муки,
Коли це знов побачаться вони?
Не будь, читаче, ти собі байдужим,
До сліз чужих, до чиєїсь біди,
Будь милосердним, співчутливим мужем,
Молися Богу, мимо не іди.
Бо ми не знаємо що впереді чекає
Та вірим, прагнем світлої мети,
Проси Христа, Він війни припиняє,
Скажи як є, іди до Нього, йди.
Обоє ми, всі станьмо на коліна,
Несім благання наші до Христа.
Покаймося, тоді настане зміна,
Хай чують нас, хай чують небеса.
Хай Милосердний Бог нам допоможе,
Нехай невинная не ллється кров.
Просім Його, Живий Він, Він поможе -
В серцях людей воскресне хай любов.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Любовь - не марихуана - Олег Шорсткин Уважаемый читатель!
Твои грехи разрушили связь с Богом, но Отец небесный, благодаря жертве Своего Сына Иисуса Христа, готов простить тебя и восстановить. С молитвы покаяния может начаться твой путь к Богу.
Чтобы обратиться ко Христу, нужно:
Признать свою нужду в прощении: "Я грешен".
Покаяться и быть готовым оставить свой грех.
Уверовать, что Иисус Христос умер на кресте за Ваши грехи.
В молитве открыть сердце Иисусу Христу, признав Его Господином всей своей жизни.
БИБЛИЯ учит: "Ибо всякий, кто призовет имя Господне, спасется". (Рим.10:13).
Помолиться можно, примерно, так:
Господь Иисус Христос, я грешен и не могу жить без Твоего прощения. Я верую, что Ты принял смерть за мои грехи. Я оставляю свои грехи. Отныне я буду следовать только за Тобой - моим Господом и Спасителем. Во имя Иисуса Христа. Аминь.
После покаяния с Божьей помощью нужно налаживать новую христианскую жизнь: каждый день читайте Библию - Господь будет говорить с вами через то, что вы прочитаете; ежедневно молитесь. Выделите время, чтобы побыть наедине с Богом, поведать Ему о своей жизни, о трудностях и сомнениях, о надеждах и мечтах; регулярно ходите в церковь, где читают Библию, молитесь вместе с другими верующими - они окажут вам духовную поддержку.
